Щорічна Конференція Eurodoc “Open up your science!”

Основна ціль щорічної конференції Євродоку – забезпечити платформу для об ‘єднання членів Євродоку, тобто Національна асоціація ( NAS ), дослідників ранньої кар’ єри (ECR), виробників вищої освіти, університетів, закладів фінансування, підприємства та інших зацікавлених сторін для адреси питання актуальні для ЄКР, вищої освіти та досліджень. Конференція – чудова нагода познайомитися та поспілкуватися з іншими ЄКР з усієї Європи.Більше інформації http://www.eurodoc.net/online-conference-agm-2020Спікери:Рене фон Шомберг, Генеральна дирекція з досліджень та інновацій, ЄвропейськаКомісія – Практика відкритої науки: дилеми для дослідників ранньої кар ‘ єриГарет О ‘ Нілл, посол в Plan S, COAlition S – Майбутнє відкритих наукОлександр Березко, Eurodoc Open Science Ambassadors; Координатор – Eurodoc OpenПосли науки: поширюється мережа дійМодератор – Агнєшка Жира, офіцера майстер-класу Євродок

День 1

Надзвичайно цікаві сесії були представлені спікерами протягом першого дня конференції Євродок “Open uo your science”, не менш динамічним буде і завтрашній день, тож слідкуйте!А заза представляємо короткий опис сьогоднішніх сесій:- Session #1: Open Science for Early-Career Researchers. Спікери: Рене фон Шомберг, Гарет О’Ніл , Олексадр Березко Основним меседжем цієї сесії є те, що приховування інформації науковцями – це зосвім не той внесок, який мав би бути. Open Science дає швидість наукової співпраці. Розвиток Open Science є важливим для молодих науковців щодо презентації своїх досліджень. Open Science у порівнянні з Closed Science дає можливості встановлювати наукову колаборацію, зв’язки та комунікації; фокусуватися на соціально значущих наслідках; ділитися та публікувати дослідження у відкритому доступі (наприклад, Researchgate); підвищувати рівень цитування; мобільності.Важливим при Open Science є Open Review , що надає відкритий для усіх доступ до ознайомлення з рецензіями.Наразі передбачено розвиток Open Science в таких напрямках:Майбутні публікаційні платформи (Future publication platforms), Майбутні системи поширення даних (Future data sharing systems)Олексадр Березко присвятив свою доповідь амбасадорам Open Science. Наразі вже є 24 амбасадори у 18 країнах Європи, які є промоутерами Open Science в своїх країнах як на національному, так і на локальному рівні. Цю ініціативо також підтримано UNESCO. Наразі діє проєкт OPTIMA, де координатором виступає НУ “Львівська політехніка”, серез завдань якого проведення конференції, присвячених Open Science, запровадження масових онлайн курсів для студентів та аспірантів, присвячених Open Science. Щоб стати амбасадором Open Science необхідно пройти відповідний тренінг та скласти іспит. Незабаром буде відкрито новий набір на підготовку Open Science амбасадорів. Тому слідкуйте за анонсами.- Session #2: Opening Up Access to Research Publications. Спікери:Лідія Борель Даміан, Тома Сусі, Клаудіа Добрінскі Присвятила свою доповідь оцінці наукових досліджень. Було презентовано Звіт, де надані рекомендації щодо її здійснення:http://www.scienceeurope.org/media/3twjxim0/se-position-statement-research-assessment-processes.pdfЗокрема, рекомендовано встановлювати КРІ дослідницької діяльності, звертати увагу на фідбеки від замовників дослідження, фондів тощо. Цифорові інструменти мають знайчний у розвитку Open Access і покращити комунікаційну активність науковців.Було також наведено основні переваги для учених завдяки Open Access. Так, це і зростання індексів цитування, набуття публічності та впізнаності. Підсумком сесії було висловлення бачення того, як буде розвиватися Open Access. Так, спікери наголосили на зміні парадигми дослідницької культури в бік якості наукових досліджень (не високого h-індексу чи кількості видань); самі науковці повинні слідкувати, що відбувається у сфері Open Access (наголос на освітній складовій); має бути також розроблена система винагороди для тих, хто задіяний в Open Access. Доповідачі висловили одностайність у тому, що ситуація навколо COVID19 лише прискорить процеси open access- Session #3: Managing Research Data in a FAIR Framework. Спікери: Карел Луйбен, Баренд Монс, Лора Бардура-Морган.Третя сесія конференції була присвячена питанням відкритості та справедливості даних. Зокрема, Карел Луйбен – голова виконавчої ради EOSC (European open science cloud) https://www.eosc-portal.eu у своїй доповіді зазначив, що Fair Fata – це дані, які можна знайти, які є доступними, сумісними та можуть бути повторно використані. Крім того використовуючи систему відкритих і справедливих даних за допомогою правильних метрик, навиків, та винагород можна досягти бажаних результатів в науці. В свою чергу Баренд Монс, молекулярний біолог за підготовкою та провідний фахівець з справедливих даних, підкреслив, що достовірні дані в умовах цьогорічної кризи допомагали рятувати життя. Баренд відмітив, що Університети та інші науково-дослідні установи (RPI) по всій Європі та в усьому світі стоять перед завданням встановити професійне управління науково-дослідними даними та створити пов’язану з цим інфраструктуру. Дослідницькі центри компетенції з управління інформацією (DSCC)https://www.go-fair.org/implementation-networks/overview/dscc/ зможуть співпрацюють з дослідниками своїх установ з метою кращого управління даними та дотримання принципів FAIR, а також для кращої підтримки відкритої науки.В свою чергу Лаура Бардура-Морган – Senior open science officer (https://ncn.gov.pl/?language=en)зазначила, що дослідники стикаються із рядом перешкод на своєму шляху, зокрема: не розуміють різницю між даними та метаданими, побоювання «крадіїв даних», незнання можливостей репозитаріїв, нерозумінні бенефітів прозорого обміну даними, бюрократія.- Open discussion #: Publishing in Open Science: Early-Career Researchers’ PerspectiveДень завершився продуктивною дискусією, що стосувалася проблем публікацій молодих учених. Зокрема, чи повинні бути для молодих учених платні публікації, чи є ризик того, що наукова ідея буде вкрадена,наскільки важко рецензувати наукові праці у відкритому доступі (проблеми етики), чи варто пропонувати рецензента для Вашої статті, чи має бути праця рецензента винагороджена, а, можливо, варто розглядати це, як варіант внеску в науку.Все про відкриту науку у ЄС за посилом: https://open-research-europe.ec.europa.eu/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.